Галерея

Підтримка розвитку механізмів навчання з метою підготовки до майбутньої освіти – наша робота та дії матимуть довгостроковий ефект, ми створюємо основу та фундамент, забезпечуючи адекватну стимуляцію основних органів чуття. Вестибуло-пропріоцептивна система, від її ефективного функціонування залежить розвиток моторних навичок, сенсорних функцій і когнітивних компетенцій, включаючи слухові та мовні функції і навички, потрібні для навчання читання та письма. Як стверджував професор Ґеральд Гютер, відомий німецький нейробіолог, «УСІ ДІТИ ЗДІБНІ», нам лише потрібно помітити та розвинути їхній потенціал. Мозок дитини розвивається від моменту зачаття і впродовж багатьох років після народження. Перші три роки життя особливо важливі для розвитку центральної нервової системи. Мозок людини складається з мільярдів нервових клітин, які називаються нейронами. При народженні дитина вже має 100 мільярдів нейронів. Кожна з цих клітин встановлює зв’язки з іншими клітинами, які називаються синапсами, і з їхньою допомогою нейрони з’єднуються в ланцюги, створюючи привілейовані шляхи для обробки інформації. Створені в дитинстві нейронні шляхи використовуються до кінця життя. Нейрони і синапси відповідають не лише за мислення. Вони також відіграють важливу роль у розвитку моторних, сенсорних і метаболічних функцій, а також правильного зору, слуху, почуття смаку та сполучення з іншими органами через нерви та гормони. Впродовж перших 2 років життя в мозку дитини щосекунди виникає два мільйони нових з’єднань. Особливо інтенсивний розвиток мозку в перші 3 роки життя впливає на все подальше життя дитини. До певного моменту за встановлення нейронних з’єднань в мозку мозкових в основному відповідали гени, але досвід дитини має вплив на всі істотні вдосконалення її мозкових з’єднань, тобто на виділення синапсів, але коли певна область мозку проходить стадію вдосконалення, період, що визначає його розвиток закінчується, і можливості змінити ці сполучення в мозку значно зменшуються. Досвід дитини визначає, які сполучення будуть збережені, а отже, як мозок буде постійно адаптуватися до певних способів мислення, сприйняття та дій. Поки мозок має надлишок синапсів, він залишається максимально пластичним і може розвиватися різними шляхами, але коли зайві синапси зникають, можливості їх формування вичерпуються. Таким чином, період, що визначає ступінь розвитку багатьох здібностей, може закінчитися в перші роки життя і більше ніколи не повернеться. Створені в дитинстві нейронні шляхи використовуються до кінця життя. Тому, щоб використовувати потенціал мозку, необхідно застосовувати такий метод взаємодії, щоб у момент набуття знань нейрон був належним чином задіяний. Останні дослідження роботи мозку показують, що інформація, яка засвоюється, може оброблятися на різних рівнях, чим глибше ми її обробляємо, тим краще розуміємо і запам’ятовуємо. З іншого боку, обробка повідомлень тим глибша, чим більше різних операцій виконується з даним матеріалом. Найефективнішими є методи, які задіюють різні органи чуття дитини – зір, слух, моторику, тому ми використовуємо полісенсорну стимуляцію мозку – чим більше органів чуття залучено до процесу навчання, тим більше структур стимулюються та змушені співпрацювати. МОЗОК НАЙКРАЩЕ ВЧИТЬСЯ, АКТИВНО ПРАЦЮЮЧИ. Велика кількість подразників, що надходять до мозку людини, вимагає відбору нової інформації. Рішення, які запам’ятовуються, частково приймаються на підсвідомому рівні. Тільки інформація, класифікована як важлива, нова і дивовижна, привертає достатньо уваги, щоб досягти глибших структур пам’яті. Щоб це сталося, вихователь повинен використовувати методи, які активізують роботу мозку дитини. Комплексна стимуляція мозку та багате на стимули середовище – це нові схеми інформаційних потоків, на яких базується майбутня здатність до навчання. Завдяки ефективному залученню всіх органів чуття ми створюємо нові структури в мозку, тобто базу і фундамент, з якого дитина буде черпати на наступних етапах навчання, а це, безсумнівно, найцінніша інвестиція в майбутнє ваших дітей.